Побутова алергія та ознаки недуги

Як стверджують медики, захворюваність на алергію за останні 20 років зросла в три–чотири рази. З кожним роком таких хворих більшає. Лікарі пов’язують цю невтішну тенденцію із погіршенням екології, стресами, від яких потерпає сучасна людина, а також особливостями її харчування. Велику роль відіграє спадковість. За словами старшої наукової співробітниці Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф. Янковського АМН України Лариси Ярощук, за схильність до алергії «відповідає» певний ген. До того ж він може «ховатися» десятками років — не проявлятися ні в бабусі, ні в мами, а потім заявити про себе.

Однак генетична схильність до недуги не означає, що ви неодмінно захворієте. Лікарі стверджують, що алергія може розвинутися і в 40, і у 80 років. І навпаки — можете стати «першопрохідцем», коли ніхто з родичів не хворів, а ваша імунна система раптом починає гіперчутливо реагувати на подразники–алергени.

У природі таких подразників безліч. І якщо з сезонними алергенами — квітковим пилком чи тополиним пухом — простіше, бо їхній вплив на організм обмежений фактором часу, то інші подразники супроводжують людину щодня, спричиняючи побутову алергію, від якої, на думку лікарів, нині потерпає майже третина українців. Дискомфорт можуть викликати пил, пліснява на стінах, побутова хімія… Як давати раду цьому лиховi?

Подушки без пір’я, а ковдра без пилу

Побутова алергія найбільше вражає молодь і людей середнього віку. Недуга може формуватися вже з трирічного віку, кажуть алергологи. Окрім спадкового фактора, поштовхом до розвитку алергії може стати і раннє штучне вигодовування, недотримання правил гігієни помешкання, часті простудні захворювання.

Як проявляється недуга? «Найпоширенішими симптомами побутової алергії є алергічний нежить (риніт), бронхіальна астма, кон’юнктивіт, — пояснює столичний лікар–алерголог Валентина Ткач. — Алергійний нежить проявляє себе чханням (до 10 разів поспіль) і рясними виділеннями з носа. З часом хворому стає важко дихати, починається кашель. Алергійний кон’юнктивіт — запалення слизової оболонки ока — проявляється свербежем, почервонінням ока, сльозотечею».

На жаль, побутова алергія — захворювання хронічне, відтак про повне одужання говорити складно. Тож із таким діагнозом слід навчитися жити повноцінно. Головне в цьому випадку — дотримуватися правил гігієни і рекомендацій лікаря.

Лікар–алерголог Валентина Ткач радить обирати гіпо­алергенну постіль. «Спіть на подушках із штучним замінником пуху. Пам’ятайте, що найбільш алергенним є пташине пір’я, — застерігає фахівець. — Матраци, ковдри, подушки бажано періодично віддавати в хімчистку — навіть якщо ваша постіль гіпоалергенна і ви регулярно її перете. Білизну змінюйте щотижня, постіль просушуйте на сонці та морозі. Добре, якщо у вашій кімнаті є зволожувач повітря (це особливо важливо, якщо в домі підростають діти). Сухе повітря — одна з найпоширеніших проблем помешкань, оснащених центральним опаленням. Слизові оболонки горла і носа пересихають, і це «грає на руку» не лише алергії, а й іншим сезонним недугам — гострим респіраторним інфекціям, бронхітам, тонзилітам, пневмонії.

Отож лікарі нагадують про потребу регулярних вологих прибирань у квартирі. В ідеалі — кожного дня або хоча б через день. Головне — не накопичувати у помешканні пил.

І чхати нам на ті «гриби»

Часто, витираючи порох, людина починає чхати. Але це не означає, що у неї алергія на пил. Домашній пил сам по собі не є алергеном, каже Валентина Ткач. Алергію викликають різні його компоненти: спори мікроскопічних пліснявих і дріжджових грибів, епідерміс (злущені часточки шкіри) людини і тварини, кліщі. Останні — дуже дрібні, їх не завважиш неозброєним оком. В одному грамі пилу їх може бути від 200 до 10 тисяч. Кліщі побутового типу не кусаються і не розносять інфекції, а живляться епідермісом людини. Піднімаючись у повітря, довго не осідають, і при подиху потрапляють у дихальні шляхи, утруднюють дихання, провокують респіраторні хвороби.

Основне місце локалізації кліщів домашнього пилу — постіль. Їх надзвичайно багато в килимах, м’яких меблях, важких шторах, м’яких (особливо синтетичних) іграшках. Пам’ятайте, що кліщі люблять тепло і підвищену вологість і найкраще розвиваються при температурі +25 і вологості 70 відсотків.

Як давати відсіч домашнім кліщам?

«Раджу прати постільну білизну при температурі не нижче 55 градусів або чистити її у хімчистці, — продовжує пані Валентина. — Якщо є можливість — краще взагалі звільніть помешкання від килимів. Віддавайте перевагу меблям із гладкими поверхнями, які легко мити. Зберігайте речі в щільно закритих пакетах. Провітрюйте помешкання якомога частіше, зволожуйте повітря, робіть вологе прибирання».

Пліснява на стінах — поширене явище. Однак не всі здогадуються, що це — мікроорганізм, який має у своєму складі антиген, що ладен спровокувати алергійні реакції. Пліснява «обирає» ванні кімнати, де постійно підвищена вологість і температура, а також кухні. Отож контролюйте рівень вологості у помешканні: оптимальний його показник — від 40 до 60 %. Наскільки сухе чи зволожене повітря в кімнаті, підкаже вимірник вологості — він так само необхідний у помешканні, як і термометр. Встановіть на кухні витяжку, а у ванні — вентилятор. Добре провітрюйте помешкання, вологі поверхні (після душу) обов’язково витирайте, гумовий килимок у ванні регулярно періть і просушуйте. Якщо ж пліснява серйозно «поселилася» на стінах, то порятує лише оброблення поверхні антигрибковими хімічними засобами.

Пральні порошки? Читайте етикетки

Ще один підступний риф побуту — синтетичні мийні засоби: пральні порошки, розчини для чищення поверхонь, санвузлів. Звичайно, сама по собі побутова хімія не є алергеном, каже президент Асоціації алергологів України Борих Пухлик. Алергію викликають компоненти, що містяться у складі того чи іншого засобу. Зауважте: коли ви заходите у відділ побутової хімії, то відчуваєте, що вам важко дихати. Це нормальна захисна реакція організму, адже продукція є концентрацією багатьох хімічних речовин. Як же позначається на здоров’ї постійний контакт із «хімією»?

«Взаємодіючи з нашим організмом, речовини, які містяться у засобах побутової хімії, сприяють зниженню імунітету, можуть призводити до розвитку шкірних і респіраторних алергічних захворювань. Агресивні хімічні речовини мають здатність проникати в організм через шкіряний покрив, викликаючи контактний дерматит», — застерігає Борис Пухлик.

Лікар радить обирати порошки із написом «гіпоалергенні». Найкраще користуватися безфосфатними засобами для прання. Відмовитися від мийних засобів і порошків у наш час справді майже нереально. Але бодай дотримуйтеся кількох «золотих правил». Зокрема, після прання полощіть білизну кілька разів. Помірно дозуйте використання мийного засобу, особливо коли миєте посуд. А ще краще — користуйтеся безпечними «дідівськими» методами — содою, гірчицею, лимонною кислотою. Обираючи засоби побутової хімії, звертайте увагу на виробника. Довіряйте лише тим компаніям, товари яких пройшли сертифікацію, схвалені організаціями, що відповідають за здоров’я та екологію. Уважно читайте упаковку — всі ці показники виробник зобов’язаний вказувати у «вихідних даних» товару.

ПОГЛЯД

У 1989 році австралійський лікар і вчений Дейвід Стретчен висунув «теорію впливу гігієни». Дослідник стверджував: через те, що людина потоваришувала з милом і губкою, її організм припинив контактувати з багатьма антигенами. А без відповідних навантажень «м’язи» імунної системи атрофуються. Оскільки наше тіло сконструйовано так, що повинно постійно протистояти загрозам, імунітет починає реагувати навіть на «невинні» антигени.

ФАКТ

Якщо один із батьків має алергію, то ймовірність захворіти в дитини становить 20–30%. Якщо обоє батьків мають цю проблему, то ризик розвитку захворювання у малюка зростає до 70% . Хоча це не означає, що дитина обов’язково занедужає. Йдеться лише про схильність до алергії. Найбільше піддатися недузі ризикують люди зі зниженим імунітетом.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Головне правило при лікуванні алергії — ніяких самостійних рецептів і курсів терапії! Щойно завважили у себе алергійні реакції — відразу до лікаря. Антигістамінні (протиалергійні) препарати є в кожній аптеці, але не можна вживати їх без рекомендації фахівця. Навіть якщо вашого знайомого ці ліки неабияк виручили. Адже кожен організм індивідуальний, і те, що допомогло вашому другу, може вам зашкодити. Лише лікар поставить правильний діагноз, визначить вид і характер алергії, призначить адекватне лікування. І не панікуйте, почувши висновок лікаря. Пам’ятайте, що люди з алергією можуть вести звичний спосіб життя, бути соціально активними, якщо дотримуватимуться зважених рекомендацій лікаря.

З якими симптомами поспішати до алерголога? Лікарі вирізняють чотири основні ознаки можливої недуги. Перша — тривала закладеність носа (понад два тижні). Другий — задуха, кашель, хрипи у грудях. Третій — висипання на шкірі, яке викликає свербіж, набряки. І четвертий — анафілактичний шок — втрата свідомості. Що раніше людина звернеться до лікаря, то більше шансів зупинити розвиток хвороби.

Март 17, 2014 / Лікуєм хворобу / Теги: ,
Схожі записи

Добавить комментарий